Skip to main content

Позначка: Центральна міська бібліотека

До роковин початку війни. Презентація нових віршів Ольги Андрус «Ранок розстріляний війною»

Вже два роки проекту «Війна: дні що наближали перемогу», який стартував 25 лютого 2022 року на сайті Центральної міської бібліотеки ім. В. Г. Бєлінського. Читачі та друзі нашої бібліотеки мали змогу ділитися своїми історіями, своїм болем та переживаннями про цю страшну війну. Кожному з нас було що розповісти про ці жахіття. Клята війна торкнулася кожного, вона опалила душу, змінила життя, розділила його на «до» та «після».

Сьогодні ми презентуємо українському читачеві нові вірші талановитої харківської поетеси Ольги Андрус з поетичного циклу «Харків – воєнний щоденник».

Ольга Андрус у 2023 році стала переможницею Всеукраїнського щорічного літературного конкурсу «Людина. Доля. Епоха.» у номінації «Мій героїчний Харків», її вірші дуже високо оцінив відомий закарпатський поет, заступник голови Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Густі, книжки відомої поетеси увійшли у фонд «Народного літературного музею Закарпаття», філії Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая,

Читаючи вірші відомої поетеси з крізь рядків бачиш рідний Харків в пекельному вогні, в вирвах, красиві вулиці з понівеченими будинками… Місто бореться стікаючи кров’ю… Харків’яни, які не залишили своє місто живуть і працюють заради нашої перемоги…

І коли мені кажуть, що не можуть бути патріотами російськомовні українці – я не сперечаюся, а просто кажу: «Читайте вірші Ольги Андрус. І, бажано в Харкові…».

***

Музыка войны – грохот и дрожь,

ярость и печаль, правда и ложь,

алая луна, красным – ручьи,

рвутся небеса, птица кричит,

тихие шаги, шепот во мгле,

шорохи и плач, небо в огне,

рваные слова, горестный стон,

медика рука, боль – камертон.

Тысячи людей, шаг в никуда,

вспышки над землей – снова беда.

Градами накрыт мой бывший двор.

Музыка войны – жесткий хардкор.

26.05.23

 

***

Нам разделили жизнь на ”до” и ”после”.

Воспоминания – как было ”до”:

вот чей-то сын идет красивый, рослый,

встречает женщина с глазами серебро,

стоят обнявшись. Утро, пруд, а возле –

мальчишек стайка – это снова” до”.

Пока не видно что там будет” после”:

пожарищ дымом мир заволокло.

Не говорите –” всё забудем”, бросьте!

Который век – печальная юдоль.

Нам разделили жизнь на” до” и” после”.

Посередине – только кровь и боль.

11.06.23

 

***

Мне больно, а плакать нельзя.

Но сердце в груди заполошно

все стонет под всхлипы дождя,

и мечется горько-тревожно.

Родных никого не убили,

и дом мой пока еще цел.

А кто-то у свежей могилы…

Не знаем где новая цель.

Так взрывов пугаются дети

и грома во время дождя.

Мерзавцы за это ответят…

Но плакать мне все же нельзя.

26.06.23

***

Ветер розы растрепал

и примял пионы,

мечется колючий шквал –

ропот, рокот, стоны.

В городе – надрывный вой:

взрывы и сирены.

Небо плачет надо мной –

в сердце нет смиренья.

Ветер в поле полетел,

ярится, терзает,

рвет ошметки вражьих тел,

как воронья стая.

Мысли – снова о войне.

Как иначе, люди?

Столько горечи во мне,

сколько еще будет…

28.06.23

 

***

Гроза над городом кружится,

гремит, все не дает уснуть.

Скрипит уныло половица

и по стеклу стекает муть.

 

Гром или взрывы рядом слышно?

Деревья вырвал (ветер?) с корнем,

На небе огненные вспышки.

А чьи-то души в мире горнем.

 

Родных испуганные лица,

с иконы смотрит Божья Мать.

Война над городом кружится –

сегодня снова нам не спать.

09.07.23

 

***

Мой единственный сыночек,

мой кровиночка родной,

получить бы пару строчек –

где ты, как ты, что с тобой.

 

Небо хмурится печально,

слышен поезда гудок,

клин курлыкает прощально…

Может путь ко мне далек?

 

Все что было, стало снами.

Ненаглядный мой сынок,

светит для тебя ночами

в нашем доме огонек.

15.09.23

 

***

Такая странная тоска

таится в небе,

как песня тихая легка,

звучит молебен.

 

Вздыхает сонная трава,

и стынут росы.

Ты потерпи, моя страна,

Господь не бросит.

 

И засияет для всех нас

Огонь предвечный.

Придет, наступит светлый час.

Жизнь – бесконечна.

02.09.23

 

***

Над рекой – темно-синим тучи,

красно-желтым калины куст,

серо-черным за полем кручи.

Но мольберт художника пуст.

 

Пишет редко… любимым, близким.

Видит небо, звезды во мгле.

Держат руки совсем не кисти –

с автоматом он на нуле.

 

Затянуло озера илом,

здесь не частый гость тишина…

Он напишет потом как было.

Но сейчас его холст – война.

22.09.23

 

***

И падает небо, и рвется душа,

и я забываю, что нужно дышать,

и воют снаряды, и нет тишины,

и только воронки от взрывов видны,

 

и сердце от боли рыдает навзрыд,

и снова был чей-то ребенок убит,

и кажется – больше не хватит нам сил,

и вслух кто-то милости Божьей просил,

 

и так далеко всеми брошенный рай,

и медленно солнце стекает за край,

и падает небо, и рвется душа,

и я забываю, что нужно дышать,

23.10.23

 

***

Я видела снежный дождь,

и северное сияние.

Они вызывали дрожь –

здесь это было неправильно.

 

И мертвенный вой сирен,

и взгляды детей испуганных,

любви, не случившейся тень,

гробы из досок неструганных,

 

сожженная взрывом рожь,

и жизнь бедою приправлена,

и призрачный снежный дождь –

все это очень неправильно.

22.11.23–07.12.23

 

 

 

***

Ночь пришла, снова бьет арта,

переждем, защитит блиндаж,

Вот ответка пошла туда –

Обломали русне кураж.

 

Чуть рассвет – пехотня ползет,

тараканами да из тьмы,

их комбат за кустом, урод,

штурм” мясной” перемелем мы.

 

Мокрый снег, холод – до костей,

черный лес, под ногами – топь.

Снайпер я, за моих друзей

на, комбат, тебе пулю в лоб.

24.11.23

 

***

” хотят ли русские войны, спросите вы у тишины»

Е. Евтушенко

 

Мир никогда не будет больше прежний.

Рассвет прохладный, ласково-небрежный

вдруг растерял и негу, и покой…

Все изменили русские войной.

 

И в воздухе – не аромат акаций,

и в парке – не огни иллюминаций,

унылый, бесконечный вой сирен,

и состояние – совсем не дзен.

 

Найдешь немало меж людей различий,

но только у имперцев злой обычай.

И сколько ни спроси у тишины,

ответит –

русские всегда хотят войны.

19.12.23

 

 

 

 

 

 

Центральна міська бібліотека ЦБС Шевченківського району отримала нові книжки

Центральна міська бібліотека ЦБС Шевченківського району на початку 2024 р. отримала від Українського інституту книги 13 нових книжок 2021-2022 рр. видання.
💠Серед видань – література українських авторів, твори з історичної спадщини України – від нарисів археологічних досліджень Києво-Печерської лаври до історії українського фемінізму, та історія української державності та видатних діячів.
💠Зазначимо, що Український інститут книги постійно реалізовує програму поповнення фондів публічних бібліотек, метою якої є донесення найкращих книжок і сучасної української, і світової літератури до читача по всій країні.
💛💙Дякуємо команді Українського інституту книги яка працює задля розвитку української книги, що є визначальним на шляху до збереження й збагачення нашої культури.
 

ЛІТЕРАТУРНИЙ КАЛЕНДАР. Сомерсет Моем

25 січня ми відзначаємо 150-річний ювілей Вільяма Сомерсета Моема – британського письменника, одного з найпопулярніших прозаїків та драматургів 30-х років XX сторіччя.
В Центральній міській бібліотеці ЦБС Шевченківського району відкрилася присвячена Сомерсету Моему книжкова виставка «Людина вражаючої долі».
Дипломат та аналітик Інтелідженс сервіс, більш відомий у світі як прозаїк, драматург і літературний критик.
Сомерсет Моем написав понад 78 книг, театри поставили понад 30 його п’єс. Як драматург Сомерсет Моем був настільки популярний, що в інтерпретації лондонських карикатуристів сам Шекспір із заздрістю дивився на афіші вистав за п’єсами Моема.
Крім того, твори Моема часто й з успіхом екранізувалися.
Письменник творив у жанрі реалізму, орієнтуючись на традиції натуралізму, модерну та неоромантизму. Про його власне, неймовірно насичене життя написано десятки книг. Але Моем любив писати про інших і намагався відокремлювати себе від своїх героїв, хоча робив винятки й в цьому правилі.
Виставка «Людина вражаючої долі» знайомить з біографією, цікавими фактами з життя та творчості Сомерсета Моема.
 

Книжкова виставка присвячена 75-й річниці від дня народження Харукі Муракамі

У Центральній міській бібліотеці ЦБС Шевченківського району – книжкова виставка «Японський письменник нового часу», що присвячена 75-й річниці від дня народження Харукі Муракамі.
Пронизлива ніжність, трагізм та гумор світосприйняття, романтичний сюрреалізм – ось що характерне для письменника.
Можливо, саме Харукі Муракамі врешті-решт вдалося об’єднати у своїх романах Схід і Захід, філософію дзен та джазову імпровізацію.
Один з найпопулярніших письменників світу Харукі Муракамі окрім своїх оповідань та романів відомий також своєю колекцією джазових платівок, яка налічує 40 тисяч одиниць.

Центральна міська бібліотека ім. В.Г.Бєлінського ЦБС Шевченківського району відновлює навчання комп’ютерній грамотності

Центральна міська бібліотека ім. В.Г.Бєлінського ЦБС Шевченківського району відновлює навчання комп’ютерній грамотності. Такі заняття дозволяють людям отримати цифрові навички, які нині необхідні для розв’язання побутових питань.
Навчальні курси розраховані на різні рівні, починаючи від основних навичок роботи з комп’ютером і завершуючи складними темами, такими як кібербезпека та робота з сервісами в мережі інтернет. Вони відкриті для всіх категорій користувачів, незалежно від рівня попередніх знань.
Ця ініціатива, спрямована на підтримку розвитку цифрової грамотності серед населення міста та створення доступу до важливих комп’ютерних навичок для всіх шарів суспільства.
Бібліотека вітає всіх, хто прагне розширити свій кругозір у цифровому світі, і запрошує долучитися до цього заходу для навчання.
Наприклад, Тетяна Олексіївна, 67 років на заняттях вивчила пошук в інтернеті, телеграм та додатки комунальних служб. Після фінального заняття домовилися, що Тетяна Олексіївна може дзвонити співробітникам бібліотеки, якщо виникнуть запитання.